Доступність посилання

ТОП новини

Масштабна війна і цивілізаційне досягнення України. У чому ліки від песимізму?


Українські військові під час церемонії вручення державних нагород президентом України Володимиром Зеленським. Донеччина, Бахмутський напрямок, 5 вересня 2023 року
Українські військові під час церемонії вручення державних нагород президентом України Володимиром Зеленським. Донеччина, Бахмутський напрямок, 5 вересня 2023 року
(Рубрика «Точка зору»)

Для практично всіх українців 24 лютого 2022 року стало тим Рубіконом, який назавжди розділив їхнє життя на «до і після» – і це при тому, що на момент великого нападу Росії на Україну війна тривав майже вісім років поспіль, вже була окупована частина території, гинули люди, в країні зʼявилися мільйони внутрішніх переселенців… Однак сподівання на те, що президент сусідньої держави у ХХІ сторіччі не наважиться на велику війну в центрі європейського континенту, були набагато більш серйозними й переконливими, ніж раціональне усвідомлення небезпеки.

Однак тепер, коли пройшло вже два роки масштабної війни, це вже історія наших емоційних переживань і поневірянь. Як і історія – сподівання на те, що війна швидко закінчиться, бо ж насправді не може довго продовжуватися такий великий збройний конфлікт, та й у Москві мають усвідомити марність своїх сподівань на знищення України і відмовитися від нових спроб.

Нинішні переваги України

Як виявилося – і це було швидше емоцією, ніж тверезим розрахунком. Війна може бути і довгою, і масштабною, як це дуже часто і траплялося в історії. За великим рахунком, хіба не таку атаку переживали ті, хто боровся за Україну на початку ХХ сторіччя?

В Україні є професійна армія, яка відчуває себе частиною суспільства, що бореться за суверенітет і державність

Через 100 років після падіння тієї, першої державності України українці пишалися тим, що можуть побудувати мирну державу, яка не зазнає війни та інтервенції. Але, як і слід було очікувати, у Росії були інші плани. Тобто – ті ж самі.

Разом із цим варто визнати, що й сьогодні у нас набагато більше переваг, ніж у фундаторів України початку ХХ сторіччя. В Україні мільйони людей, які відчувають себе її громадянами і не бачать жодної іншої альтернативи. В Україні є професійна армія, яка відчуває себе частиною суспільства, що бореться за суверенітет і державність. За західним кордоном України – демократичний світ, який продовжує сприймати цей суверенітет і пріоритет міжнародного права як цінність.

Той опір, яким Україна зустріла агресію і десять, і два роки тому – вже величезне цивілізаційне досягнення

На початку ХХ сторіччя нічого цього не було. Українська політична свідомість тільки почала формуватися. Армію довелося буквально «зліплювати», та й про суспільну єдність навіть серед прихильників України не йшлося. Європа ще не одужала від Першої світової війни, а Сполучені Штати тільки вчилися – й дуже обережно – ролі лідера демократичного світу (якого й не існувало, за великим рахунком).

Цивілізаційне досягнення України

Той шлях, який Україна пройшла за 23 роки незалежності, той опір, яким вона зустріла агресію і десять, і два роки тому – вже величезне цивілізаційне досягнення, яке важко порівняти із здобутками першої української незалежності. Й саме це має бути ліками від будь-якого песимізму.

Військовослужбовець України показує емблему елітного підрозділу військ Росії біля знищених російських танків у селі Дмитрівка під Києвом, 2 квітня 2022 року
Військовослужбовець України показує емблему елітного підрозділу військ Росії біля знищених російських танків у селі Дмитрівка під Києвом, 2 квітня 2022 року
На політичній мапі світу залишаються саме ті країни, які можуть й бажають себе

У серпні 1991 року, коли я був свідком проголошення незалежності України, у перші хвилини я відчув дивну емоцію – що от відбулася найголовніша подія, після якої навіть важко зрозуміти, чи буде щось масштабніше. Але згодом я зрозумів: для того, щоб ця подія не перетворилася просто на дату в історичному календарі, всім нам доведеться не просто працювати. Всім нам доведеться боротися. Бо це тільки так здається, що незалежність – це рішення парламенту і результати референдуму. Ні, на політичній мапі світу залишаються саме ті країни, які можуть й бажають себе захистити. Країни, громадяни яких усвідомлюють цінність державності. І Україна тепер, поза сумнівом, серед таких країн.

Під час Міжнародного фестивалю «Книжковий арсенал» у Києві (архівна світлина)
Під час Міжнародного фестивалю «Книжковий арсенал» у Києві (архівна світлина)

Два роки – не такий вже й великий відрізок у порівнянні з людським життям. Але ми знаємо, для більшості українців це будуть головні роки їхнього життя – як і всі воєнні роки.

Не тільки тому, що це роки переживань й поневірянь, втрат і тривог. А тому, що це час захисту спадщини. Час, який творить майбутнє.

А це завжди найважливіший час у нашому житті.

Віталій Портников – журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода і Крим.Реалії

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

  • Зображення 16x9

    Віталій Портников

    Співпрацює з Радіо Свобода з 1990 року. Народився в 1967 році в Києві. Закінчив факультет журналістики МДУ. Працював парламентським кореспондентом «Молоді України», колумністом низки українських, російських, білоруських, польських, ізраїльських, латвійських газет та інтернет-видань. Також є засновником і ведучим телевізійної дискусійної програми «Політклуб», що виходить зараз в ефірі телеканалу «Еспресо». У російській редакції Радіо Свобода веде програму «Дороги до свободи», присвячену Україні після Майдану і пострадянському простору.

Форум

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG