Доступність посилання

ТОП новини

Полюють на цінну техніку за 100 км від фронту: чому російські «Орлани» складно збити і що з цим робити


Збитий безпілотник «Орлан» на дослідженні у Київському науково-дослідному інституті судових експертиз, 2024 рік
Збитий безпілотник «Орлан» на дослідженні у Київському науково-дослідному інституті судових експертиз, 2024 рік

«Бензовози поки не висуваються! Зараз подивимося, де літає «Орлан», – говорить командир одного з підрозділів ЗСУ і вивчає маршрути пересування російського безпілотника. Це відбувається на відстані трохи більше 13-ти кілометрів від лінії бойового зіткнення.

Але розвідка на фронті – це далеко не все, чим небезпечні ці безпілотні авіаційні комплекси російського виробництва. Вони ще й наводять та коригують вогонь високоточної артилерії та далекобійних РСЗВ, самі можуть бомбардувати боєприпасами, ставлять перешкоди для високоточних снарядів ЗСУ. Противник намагаєтся запускати їх в український тил на глибину до 120-ти кілометрів, щоб знаходити аедродроми, радіолокаціні станції, зенітно-ракетні системи, ангари з технікою тощо, а потім – завдавати по них удари далекобійною зброєю.

«Орлани» стали завдавати стільки шкоди ще й через величезну їхню кількість: Кремль збільшив їхнє постачання у війська в десятки разів. Чому ці апарати агресора стало складніше уразити, та що потрібно, аби закрити від них небо – розбиралися Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).

Олександр – командир артилерійського дивізіону однієї з бригад ЗСУ, яка стримує наступ агресора на Авдіївському напрямку. Він прийшов до війська цивільною недосвідченою у війні людиною, але за роки повномасштабного вторгнення має за плечима найгарячіші ділянки фронту.

Коли питаємо його про те, чи вдосконалюють російські війська свою тактику та озброєння – артилерист одразу підвищує голос. Видно, що йому болить ця тема.

Військові Росії – це далеко не «чмобіки» чи дурні, якими їх виставляють, кепкуючи, користувачі соцмереж, говорить командир артдивізіону:

«Один з прикладів: у 2022-му році сміялися з «Орланів» у соцмережах, мовляв, зроблено з гівна і гілля (пробки, пластикові пляшки і таке інше). Але – цю дичину писали ті люди, за якими у 22-му році не ганявся «Орлан» упродовж чотирьох годин поспіль, і САУ «Мста-С» 152-го калібру їх не обстрілювала. Нам було зовсім не смішно, – зазначає боєць ЗСУ. – Так ось: «Орлан» 2022 року і «Орлан» 2023-24 років, якщо порівняти, – це все одно, що порівняти «мерседес» із «запорожцем», настільки вони його прокачали».

Читайте також: Вбивця дронів: чому Залужний заговорив про РЕБ – та чим загрожує ЗСУ перевага Росії

Чим небезпечні ці БПЛА

Цивільні не надто звертають увагу на збиті розвідувальні дрони у зведеннях Повітряних сил: це ж не «Шахед» і не ракета, він не вибухає, отже, нібито безпечний. Натомість, «Орлан» – це очі для російських ударів: якщо великий ДРЛО А-50 забезпечує зв'язок при обстрілах углибині країни, то «Орлан» вишукує місця розташування цінних для РФ об'єктів до сотні кілометрів углиб.

БПЛА-розвідники (крім «Орлана», це також «Картограф», Zala, «Мерлін») над Україною лише за друге півріччя 2023 року повітряники збивали понад 50 разів, і це не рахуючи роботи фронтової ППО.

Розвідувальний дрон РФ вибухає в повітрі на Південному напрямку
Розвідувальний дрон РФ вибухає в повітрі на Південному напрямку

«Орлан» – російський безпілотний авіаційний комплекс, який виготовляють у Санкт-Петербурзі на виробничих потужностях ТОВ «Спеціальний технологічний центр» (СТЦ).

Наразі відомо про три модифікації: «Орлан-10», «Орлан-30», «Орлан-50».

30-та модель важча за попередника і оснащена лазерним далекоміром для цілевказання (наприклад, для наведення керованого високоточного снаряду «Краснополь»).

50-та модель найважча і, на відміну від двох молодших, обладнана двома двигунами.

Запускають ці безпілотники з катапульти.

Захоплений під час наступу ЗСУ російський безпілотник-розвідник «Орлан-10»
Захоплений під час наступу ЗСУ російський безпілотник-розвідник «Орлан-10»

Серед характеристик: максимальна швидкість – до 170 км/год, перебуває у повітрі до 18 годин, радіус виконання завдань – до 120 км.

Максимальна висота застосування – до 5000 м – робить «Орлани» надважкими цілями для наявних у ЗСУ зенітних ракетних комплексів, що розташовані поблизу лінії бойового зіткнення або у прикордонні.

У липні 2023 року постачання безпілотних комплексів «Орлан-10» та «Орлан-30» до російських військ збільшили у 53 рази, повідомив міністр оборони РФ Сергій Шойгу (хоча цю цифру перевірити неможливо).

Російська пропаганда відзначає, що без «Орланів» війська агресора не проводять жодну операцію.

«Оператори БПЛА особливо наголошують на камері «Орлана», яка знімає з відстані 10 кілометрів і видає точні координати. Позиції ЗСУ знаходять, де б вони не ховалися. Також повідомлялося, що безпілотники «Орлан-10» навчилися вираховувати скупчення цілей у зоні СВО (так Кремль називає війну в Україні – ред.) за сигналом мобільних телефонів. Як тільки дрон виявляє супротивника, він передає координати цілі, після чого по ній відпрацьовує артилерія», – повідомляють російські провоєнні медіа.

Читайте також: «Ми його шукали пів дня. Знайшли і збили!» – українські зенітники про полювання на російські дрони

Їх багато, і вони багатоцільові

Російські виробники, у порівнянні із початком повномасштабного вторгнення, дійсно модернізували безпілотники і масштабували їхнє виробництво, коментує Донбас Реалії авіаексперт Валерій Романенко.

За його словами, «Орлан» наразі небезпечніший і через те, що став багатоцільовим, і через власне велику кількість цих безпілотних авіаційних комплексів, які застосовує агресор.

Валерій Романенко, авіаційний експерт
Валерій Романенко, авіаційний експерт
Росіяни штампують «Орлани» великими серіями
Валерій Романенко

У ЗСУ кажуть, що українських відповідних розвідників – типу PD-1 та PD-2 – набагато менше на фронті.

«Росіяни активно штампують «Орлани» великими серіями. Там відносно недорогі невеликі корпуси, що випікаються в автоклаві, шарнірне кріплення цільової апаратури у ніші (на кшталт бомболюка у літака). Цільове обладнання «Орлана» можна замінювати прямо в полі, і ставити або відеокамеру для розвідки, або РЕБівську апаратуру, або механізм для скиду боєприпасу, або блок фотоапаратів для картографування місцевості», – описує він багатофункціональність безпілотника.

Особливості застосування

Також Валерій Романенко відзначає такі особливості тактики застосування «Орланів» у військ РФ:

  • Найчастіше вони працюють як розвідники на великій глибині від лінії фронту: виявляють цілі, коригують вогонь артилерії та далекобійних реактивних систем залпового вогню (наприклад, максимальна дальність РСЗВ «Смерч» сягає 120 км);
  • Виконують функцію об’єктивного контролю наслідків ракетно-бомбових ударів, зокрема, як це було із ураженням залізничного вокзалу у Костянтинівці у ніч з 24 на 25 лютого цього року. Згодом такі відео використовують російські пропагандисти, як ось тут:
  • У складі комплексу РЕБ та радіоелектронної розвідки «Леєр» саме «Орлани» несуть апаратуру, здатну «глушити» мобільний зв'язок, виявляти абонентські точки (мобільні телефони, планшети та інші комплекси зв'язку) та наносити їх на цифрову карту, після чого передавати дані про їхнє розташування артилерійським розрахункам для завдання вогневого удару;
  • Інколи використовуються і як ударні: скидають мінометні міни чи ВОГи (осколковий боєприпас до підствольного гранатомета - ред.).

Знищити «Орлан»: Hawk, RBS-70, Stormer, Vampire, IRIS-T

Українське видання про зброю Defence Express зазначає, що ситуація із далекобійними ударами РФ по об'єктах у прифронтовій зоні стає дедалі загрозливішою та потребує перегляду наявних контрзаходів та підвищення їх ефективності.

Чим знищувати «Орлани»? Адже через великі висоти їх не дістати стрілковим озброєнням і ПЗРК.

Для цих ракет висота, на якій літає «Орлан», – ідеальна для ураження
Валерій Романенко

США та європейські країни-учасники НАТО мають запаси ракет до ЗРК MIM-23 Hawk американського виробництва, який вже застосовується Повітряними силами України.

Наприклад, у американців, каже експерт, їх до 7 тисяч. Але після 10 років складського зберігання їх треба перевірити та відновити бойові якості.

«Треба якось домовитися з американцями про постачання вдосконаленого варіанту цих ракет (Advanced Hawk). Зараз американці дають до них сучасний компактний радар Sentinel на заміну рідної радіолокаційної станції. І для цих ракет висота, на якій літає «Орлан», – ідеальна для ураження», – пояснює Романенко.

MIM-23 Hawk
MIM-23 Hawk

Навіть якщо співставити вартості російського безпілотника та такої ракети – 120 та 200 тисяч доларів відповідно, – «Орлан» може завдати набагато більшої шкоди, ніж він сам чи ракета коштують, міркує експерт.

Але, якщо за якихось обставин ЗРК Hawk небезпечно підтягувати до лінії фронту – альтернативою може стати шведський легкий переносний ЗРК RBS-70. Адже він більш далекобійний, ніж стандартні ПЗРК, зазначає Романенко.

Успішно справляються з «Орланами» і британські ЗРК Stormer з ракетами «Starstreak», що, як і шведський комплекс, мають лазерне наведення; і новоприбулі американські Vampire, і німецькі IRIS-T SMS (малої дальності).

Проте, наголошує Валерій Романенко, цих озброєнь поки замало для забезпечення надійного захисту 1200-кілометрової лінії фронту.

«Поки не припинимо це «неподобство» з польотами розвід БПЛА РФ в наші тили, справи не буде. Нема чим збивати, хоча б моніторте активність і переміщення БПЛА засобамi РЕР (радіоелектронной розвідки – ред.). Крутиться в небі БПЛА РФ – нех*р садити гелікоптери. Крутиться в небі БПЛА РФ – треба уводити «Петріот» або «Хаймарс». Крутиться в небі БПЛА РФ – жодних зборів особового складу», – додає у своєму каналі експерт з РЕБу Сергій Флеш.

«Зміни, які необхідно вносити, цілком очевидні та прописні. Збільшувати кількість систем, які мають фіксувати ворожі розвідувальні дрони, забезпечувати прикриття важливих зразків озброєння засобами протидії, включно із ЗРК ближньої дії, збільшувати дистанції між машинами на марші та стоянці, використовувати хибні позиції, скорочення часу на виконання завдань й постійне перебування у маневрі у небезпечній зоні, маскування тощо. Водночас все це впирається у ресурси та організацію. Дуже легко сказати, що необхідно прикривати такі переміщення ЗРК та комплексами РЕБ та радіоелектронної розвідки, але від цього їх більше не стане», - зазначає Defence Express.

Досвід 93-ї бригади

Досвідом знищення російських безпілотників поділилися бійці 93-ї ОМБр «Холодний Яр».

Все залежить від погоди
Артем

Вони полюють на «Орлани», зокрема, за допомогою радянського ЗРК «Стріла-10». На рахунку розрахунку цього ЗРК – знищені «Орлани» та безпілотники Zala.

«Все залежить від погоди, – говорить про частоту роботи командир розрахунку Артем, – У дощ, сніг, туман безпілотники не літають. Коли небо ясне, ворожі літачки занадто високо, ракета може не дістати. А от легкі хмаринки, як сьогодні – це найкращий час. Тоді БПЛА змушені опускатися нижче – до 3,5 кілометрів. А ще й їхні силуети на білому фоні легше побачити. Іноді буває тижнями сидимо без роботи, а іноді й по п’ять ракет доводиться випускати».

Як бачимо, знищення удосконалених, небезпечних та чисельних безпілотних комплексів «Орлан» може відбуватися за допомогою зенітних ракетних комплексів західного виробництва. Але питання знов-таки стоїть у їхній кількості, домовленостях щодо постачання і термінах цього постачання. А ефективність наявних у ЗСУ ЗРК чи ПЗРК, з досвіду бійців, залежить від погодних умов і від достатньої кількості боєприпасів.

ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:

Ми працюємо по обидва боки лінії розмежування. Пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук, телеграм або вайбер за номером +380951519505. Якщо ви пишете з окупованих територій, ваше ім'я не буде розкрите.

  • Зображення 16x9

    Донбас.Реалії

    Донбас.Реалії – проєкт для Донбасу та про Донбас по обидва боки лінії розмежування. З 2014 року ми створюємо та добуваємо унікальний контент – ексклюзиви з окупованих міст і лінії фронту, відео й фото, мультимедійні репортажі, розслідування, радіо та телепрограми. 

    У соцмережах:

    – Facebook

    – Telegram

    – Instagram

    – Twitter

    – Телепроєкт Донбас Реалії на YouTube

    – Радіо Донбас Реалії на YouTube

  • Зображення 16x9

    Сергій Горбатенко

    Позаштатний кореспондент Радіо Свобода з 1 лютого 2015 року. Автор матеріалів для Радіо Донбас.Реалії.

    Працював журналістом у Громадському телебаченні Донбасу, регіональним представником Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Донецькій області. Був редактором на телеканалах «ТОР» і «С+» (Слов’янськ). Закінчив філологічний факультет Донбаського державного педагогічного університету (Слов’янськ).

Форум

XS
SM
MD
LG